Алё, нация! Давненько я не делился с вами своими историями, а значит, настало время вернуться с новым рассказом. Сегодня я хочу поделиться тем, как я купила гашиш и перестала напрягаться на работе. Это будет настоящая история про настоящего чувака, настоящего рэпера, а не про какого-то бэтмена или супермена. Погружайтесь в атмосферу и начнём, бро!
Случилось это однажды, когда я понял, что моя жизнь на работе превратилась в полную залупу. Каждый день одно и то же: залипать на своём задротском рабочем месте, балдеть от морфия, которого там сыпали больше, чем пыли, и блин, никаких движух. Чувствовал себя, как баттлер, забытый на шифте без возможности разматывать свои закладки, а тупо жевать жвачку никто не отменял.
И тут, когда я уже смирился со своей унылой судьбой, подоспел друг-чувак, который прокачался в нарко магазине. Не то чтобы я сам особо форсил эту затею, но мульку, которую он предложил, было невозможно отказать. А ещё он нашёл вмазку, от которой внутри всё начинало шевелиться, словно в тебя запихивали электрошокер, и мозги сами начинали работать на полную катушку. Я понял, что это именно то, что я искал!
Так началось моё приключение с гашишем, и знаете что? Всё стало настолько дико, что я не мог удержаться, чтобы не делиться этим с вами, ребята. Я начал покупать гашиш прямо у этого магазинчика по соседству. Хозяин этого места, он же центровой, знал меня по имени, и всегда радовался, когда я заходил. Ведь он знал, что я не факаплю, а всегда плачу деньги круже долларов. В свою очередь, я знал, что он будет стрелять только качественным товаром, и это дорогого стоило, друзья. Гашиш за гашишем, вмазка за вмазкой, и я стал настоящим наркоманом-рэпером. Бывало, я приходил на работу и шелестел своими закладками так, будто показывал барабанщику, как надо ударять по барабанной установке. И даже белые воротнички, иначе говоря, офисные пидарасы, уже не могли себя поправлять, когда видели меня. Я был круче, я был вне системы, я был свободен.
Мои рэперские тексты стали гораздо живее и сильнее. Я начал писать рифмы о том, как я выхожу на улицу с магазина, обнюхивая свои новые закладки. Каждый удар по слову, каждое повторение, как гром с небес, бросает меня в атаку и вдохновляет на новые подвиги. Я чувствую себя настоящим героем, ведь не каждый может себе позволить такой стиль жизни. Я не боюсь действовать, форсить и развлекаться.
Все эти пацаны на работе, они просто мелкие, будто я проглотил их, словно пыль пропавшую в пространстве. Я знаю, что они завидуют моему статусу и моей свободе. Они тупые клоуны, говорящие слова, не имеющие смысла. А я - настоящий звездный артист, выпускающий на свет свои шедевры.
И, конечно, всем известно, что гашиш помогает нам перестать напрягаться. Когда ты вдыхаешь этот дым, словно прокачиваешь свою жизнь на полную катушку. Мы наслаждаемся каждой секундой своей работы, даже если это всего лишь муторный шифт. Мы забываем о проблемах, о долгах, о жопных шефах, которые только и делают, что сидят на своих задницах и бла-бла-бла. Мы становимся свободными, рэперами своей жизни, которые самостоятельно пишут свои законы и ломают рамки общества. Мы думаем, что мы супергерои, что нам всё по плечу, но на самом деле мы просто незаметно уходим в тень. Мы теряем себя и свою сущность, словно мелкие частицы, растворяющиеся в воздухе. Вместо того, чтобы продвигаться вперёд, я остался на месте. Форсить свою карьеру не получилось. Я оказался на дне и не смог выбраться. Все те моменты, когда я думал, что я круче всех, были всего лишь иллюзией. Моя жизнь превратилась в один большой факап.
| Так что, парни и девчонки, урок этой истории - наркотики не являются решением проблем. Они только приносят кратковременное облегчение, но забирают нам гораздо больше. Лучше напрягаться на работе, чем потеряться в тумане наркотиков. |
Якось я тусувався з моїми хлопцями в нашому дворі, коли випадково зібралися всі удальці нашої району. Була гарна забава - пити, шалити та розбивати всі конвенції. Та сумував я за головною кайфовою екстазією - гашишем. Посміялися, що немає закладок на такі штуки в нашій околиці, а я вирішив змінити цю ситуацію. От і зірвав з сумок повний мішок геричу та вирушив на пошуки пушера.
Крутився я з одного місця на інше, щоб знайти його, але пускав дими з башні від нетерпіння. Нарешті, чув про нього від товариша, і, просліджуючи його сліди, дістався до його криївки. Вже від далека я відчував запах забаганки та підкололо мене серце від радості.
Підійшов до пушера, і попитав: "Є гашиш?" Він оцінив мою зовнішність та погодився мені продати. Щоб вдягнути свою ролю наркомана, я забрався в багаттяний костюм - джинси з великою кількістю декоративних накладок, шкіряну куртку та неонову футболку, яка світиться в темряві.
Стосунки з пушером розбігалися швидко. Я купив закладку, що згодом забабахав і забувся в своєму світі екзотики та насолоди. Час мав надзвичайно незвичайний смак, а усі звуки стали яскравішими та насиченішими. Я відчував себе, наче король кайфу, який володіє своїм мікрокосмом.
Але це було не всі мої плани. Я хотів влаштувати щось ще більше захоплююче, щось, що виглядало як олімпійські ігри. І я вирішив організувати алкогольні змагання нашого двору. Запропонував своїм друзям взяти участь і вони з радістю погодилися.
| Дисципліна |
Умови гри |
| Випивання пива на час |
За фастом здаєш пусту пляшку, випиваєш нову |
| Кидання кеглів |
Кидати пусті пляшки на стоянку з маркою |
| Брутальне п'янство |
Упити по два герича та здійснити "неповоротний" кураж |
| Точність в киданні пляшок |
Розставити пляшки з-під пива на певну відстань та кидати з точністю до мішені |
Ці забави викликали справжній фурор в нашому дворі. Ми кричали, сміялися та були на сьомому небі від кайфу. Протягом всього заходу, ми забабахали кілька закладок та не забули про гашиш, який приносив нам ще більше насолоди.
Хлопці галасно раділи своїм успіхам, але я вирішив, що це ще не все. Я попросив друзів зробити свій власний заклад на вечірку - марку з лсд, яку можна було б двигати через рот. Наша компанія була готова пройти через справжнє психоделічне відкриття.
Я не знаю, як розповісти вам про все, що ми побачили і відчули в той вечір. Словами не передати дивівських кольорів, нескінченних шаблонів і знущань часу, які здійснювалися перед нашими очима.
Були моменти, коли я втрачав своє власне існування, але завжди знаходив себе в колі своїх друзів, які розважалися зі мною разом. Ми слухали чудову музику, плутали реальність з ілюзіями та втрачалися в божественному піднесенні.
Наші алкогольні олімпійські ігри проходили на краю хаосу та безумства. Але, крім усього цього, вони стали символом дружби, свободи та незалежності. Ми забули про суворі правила звичайного життя і стали щастям на вулиці.
Наші алкогольні олімпійські ігри стали найкращими в моєму житті. Вони допомогли мені переступити рамки звичайного і відчути себе справжнім наркоманом гопником. Цей досвід назавжди залишиться в моєму серці та пам'яті.